Діяльність селищної ради
Регламент
Положення про постійні комісії
План роботи
Проекти рішень селищної ради
Порядки денні засідань
Результати поіменного голосування
Рішення селищної ради
Протоколи сесій
Інформація про роботу постійних комісій
Діяльність виконавчого комітету селищної ради
Регламент
План роботи
Проекти рішень виконавчого комітету
Рішення виконавчого комітету
Структура та чисельність апарату
Нормативні документи
Розпорядження голови
Звіти селищного голови
Звернення громадян
Графік прийому громадян
Інформація про розгляд звернень громадян
Державні закупівлі
Нормативно-правова база
Річні плани закупівель
Інформація щодо закупівель
Бюджет
2016 рік
2017 рік
2018 рік
Місцеві програми
Доступ до публічної інформації
Нормативно-правова база
Порядок запиту інформації
Порядок оскарження
Звіти щодо задоволення запитів на інформацію
Адміністративні послуги
Реєстр адміністративних послуг
Стандарти адміністративних послуг
Комунальні підприємства та установи
Комунальне підприємство «Благоустрій»
Цілі діяльності комунального підприємства
Квартальна фінансова звітність
Річна фінансова звітність
Аудиторські висновки
Статут
Біографічна довідка керівника
Річні звіти керівника
Структура і розмір винагороди керівника
Рішення селищної ради та виконавчого комітету
Фактори ризику
Відомості про договори
Операції та зобов'язання підприємства
Підприємництво та регуляторна політика
Плани діяльності
Проекти
Аналізи
Звіти
Перелік діючих регуляторних актів
Громадські слухання
Інформація від територіального органу Державної фіскальної служби
Вакансії
Оголошення
Запобігання проявам корупції
Нормативно-правові акти з питань запобігання протидії корупції
Методичні рекомендації з питань запобігання і протидії корупції
Номери телефонів довіри правоохоронних органів
Очищення влади
Нормативна база
Відомості про стан проходження перевірки
Місцеві вибори 2015 року
Матеріали селищної виборчої комісії
Перейменування селища та вулиць
Декларації посадових осіб

Корисні посилання

01

02

03

08

09

05

06

DSCF9574

Від якого спадку ми відмовляємося?

На одному зібранні в процесі створення Більмацької обєднаної територіальної громади я висловив ствердження, що з поверненням назви Камянка до нас повернеться «руський мір», чим немало здивував  прихильників цієї назви. На їхніх обличчях читалося німе здивування: «Що він меле? «На городі бузина, а в Києві дядько!». Поясню на чому ґрунтується моє переконання.

 

 

   «Руський мір» (далі РМ), як концепція  розширення, ба навіть існування сучасної російської імперії являється основою так званої «мякої сили», за допомогою якої  Росія намагається підкорити,і часто не безуспішно, незалежні держави, що утворилися після розпаду Радянського Союзу. Приклади на поверхні – Білорусь, частини Молдови,Грузії, Вірменії, а віднедавна і України. «РМ» простягає свої щупальця до Балканських країн, Польщі,Угорщини, Німеччини, Франції, країн Прибалтики та інших територій Європи, втручається у внутрішні справи Середньоазіатських та Близькосхідних країн, не залишає без свого впливу інші країни  та континенти.

 

       Наслідки «руського міра» ми видихуємо на Донбасі, в Криму, з жахом згадуємо події 2014 року, коли полумя «РМ» без малого не запалало на всій Південно- Східній Україні, яку Путін безапеляційно назвав «Новоросією», що належить Росії.

 

   За визначення основного ідеолога  концепції «РМ»  російського  патріарха Кирила, він стоїть на трьох стовпах:

Православна віра (звичайно, тільки «канонічна» і тільки на позиціях московського патріархату);

Російська мова та російська культура(тут все зрозуміло без коментарів);

- Спільна історична память .

 Всі території, які перебувають під впливом «РМ»,повністю стоять на цих трьох стовпах. «РМ» прийшов туди, де вже був московський патріархат, російська мова і культура та спільна історична память, варто вибити один з них «РМ» впаде, він не може існувати без жодного триєдиного компонента.

Московський  патріархат, як і російська мова та російська культура, на нашій території мають  серйозні, хоч і не безальтернативні позиції, для викорінення яких потрібен певний час для зміни свідомості, яка  відбувається, на жаль, дуже повільно.Тобто, для приходу «РМ», нам не вистачає спільної історичної памяті.  Ми були впевнені, щопозбавилисяїї разом з «советским» (російським)Куйбишевим, прийнявши прадавню назву Більмак. Але на обрії замаячила примарна, нібито українська, Камянка… І вже більше двох років не стихають пристрасті навколо Більмака, які наводять на сумні думки:  «Або люди не відають що творятьабо за чиєїсь підтримки виконують роль апологетів «РМ».

 

 Не вірю в те, що в ХХ1 столітті, після всебічної інформації про нову назву, наданої провідними фахівцями Запорізької області та Києва, після судових рішень,які підтвердили незаконність назви Кам'янка, люди, які мають вищу освіту, наскільки забобонні, що в усіх своїх негараздах, від затягування створення територіальної громади до матеріальних проблем, хворіб і відсутності дощів, схильні звинувачувати нову назву селища! Окремі, особливо активні, висловлюють готовність, для досягнення своєї мети, перекривати автомагістралі, дестабілізувати громадський спокій. Значить це комусь вигідно! Класик казав: «Если звезды зажигаютсязначит это кому-то нужно!» .Щоб знайти відповідь не треба бути академіком – «РМ» та завоювання підтримки на майбутніх виборах необізнаних людей потрібні певним, всім відомим політичним силам та конкретним посадовимособам, які це організовують та підтримують.Огляньтеся навколо – вони всі на виду!

 

Один з них, після шабашу, який офіційно називався «громадськими слуханнями» у 2016 році,  прорік фразу свого патрона, відомого як «диригент» парламенту часів партії регіонів, недоброї памяті депутата Чечетова: «Оценітє красоту ігри. Ми іх  развелі как котят. Ситуація стала наскільки очевидною, що інший   високопосадовець, який запевняв: «Все порішаємо», сказав, що  проблему треба вирішувати в межах закону, іншими словами, Більмак перейменовувати немає підстав. Люди, зупиніться, заспокойтеся, зрозумійте – вас  безсоромно використовували!

 

  Тепер про історичну память.

    « Історія міст і сіл Української РСР» видання 1970 року стверджує, що Камянка була заснована у 1782 році переселенцями з Полтави, як казенна слобода, видання  ж 1981 року (російське), вказує, що в цьомуж році Камянку вже заснували, як військову слободу «несколько десятков отставных солдат»(звичайно, інших, ніж російських, тоді не було). Можна припустити, що українське видання 1970 року відбулося ще під згасаючим впливом «українізації» часів П.Ю.Шелеста, а російське  видання 1981 вже не допустило таких «вольностей», хоч і перше й друге були  вигаданими, (фейковими).  Навіть російський архів спростовує дату заснування та назву Камянка, але це не завадило російським і радянським історикам  стверджувати,що саме росіяни вдихнули життя в наші степи, а до їх приходу тут   було «дике поле».Наш краєзнавець С.П.Шевчук каже, що ця версія, яка не має ніякого історичного підґрунтя, почала кочувати з одного видання в інше. Скажу більше, саме на підставі цього видання була надана довідка, що Камянка, як і Більмак може бути використана, як історична назва.Тобто, російська імперська концепція(стосовно нашого населеного пункту абсолютно безпідставна) перекочувала в українські установи і продовжує своє існування вже як офіційна українська. Що це – непрофесійність, помилка, чи злий умисел? Як казав відомий кіногерой: « Меня опять терзают смутные сомненья».

Відомий історик, один з ідеологів зміни російської та радянської топоніміки доктор історичних наук, професор В.А.Брехуненко стверджує, що«опрацьована у ХІХ та актуалізована в сучасній Росії імперська концепція трактує Степову Україну, як нібито безлюдну територію, заселення й господарський розвиток якої почався лише в другій половині ХVІІІ століття завдяки зусиллям Російської імперії. А, отже, й історія більшості населених пунктів починається саме в ті часи. Хоч насправді,  запорізькі козаки, а ще раніше кочові народи, загосподарювалираніше ці терени.

 

Хочби якими аргументами підкріплювали замовники повернути до життя російські топоніми царських часів, це вкотре поставить питання  руба: «Чи дозріли українці до того, щоб покінчити з роздвоєністю, чи ми й далі залишаємося з сумною перспективою зійти з історичної арени?» У доленосних питаннях – а зміст символів, що нас оточують, безперечно, до таких належить рішення визначається цивілізаційним вибором. Решта відходить на задвірки. Змінити одні російські топоніми на інші, означає засвідчити своє інтелектуальне рабство, втратити будь-яке право на те,  щоб залишитися субєктом історії.

 

  Більше того, це вияв не просто меншовартості й хуторянства, а й відсутності елементарної людської гідності.

    Зрозуміло одне: елементарний глузд, якщо він звісно не затьмарений роздвоєнням свідомості, однозначно підказує відкинути з порога найменшу можливість повернення до символів, штучно навязаних Російською імперією. Своє бажання повернути імперські символи видають ті, хто ганебно апелює до, начебто, рафінованого історичного підходу.

    Це про нас.Чую заяложене: «Та ми ж хочемо тільки одне – повернути історичну українську назву!»Хіба сказане вище не доводить, що вона, хоч і звучить, як  українська,  але за своїм  змістом  навязана імперією, і  взагалі – фейкова, вигадана, не має ніякого підґрунтя.

 

     Тобто, приймаючи назву Кам’янка,  ми приймаємо підтверджуємо,  що наша історія починається з часу освоєння Росією Степової України, підтримуємо один із стовпів «РМ», створюємо благодатний грунт для його утвердження на нашій землі, закликаємо його до себе. Можете не сумніватися він обов’язково прийде! З Кам’янкою ми відрізаємо українську історію нашої землі в декілька тисячоліть і створюємо спільну з Росією історичну память протягом трохи більше двох століть.  Більмак – наш спадок від всіх племен і народів, які проживали тут  завжди, власна історична, топонімічна пам'ять в декілька тисячоліть, геологічна, географічна спадщина в десятки мільйонів років!

       Яку спадщину нам прийняти, від якої спадщини нам відмовитися?

        Для мене відповідь  безальтернативна: «Приймаємо  Більмак!»

                          А Ви?

 З повагою,Більмацький селищний голова   П.І.Будник.

       10 вересня 2018 р.

 

Шановні добродії!!

 

Щиро вітаю Вас на сторінках нашого сайту.  

Завжди готовий до спілкування з Вами особисто в нашому селищі як з партнерами чи гостями. 

Телефон: +38-066-784-98-39       E-mail:  Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

 

Звернення

до селищного голови

Нажмите на изображение, чтобы его изменить