камеры

Как лечить гастрит быстро. Как лечить гастрит желудка дома. Как лечить гастрит народными средствами. Лечение и профилактика кариеса. Быстрая профилактика кариеса зубов. Профилактика кариеса у взрослых. Питание во время беременности. Какое правильное питание во время беременности. Режим питания во время беременности. Почки симптомы болезни. Главные признаки болезни почек. Питание при болезни почек. Как доставить удовольствие девушке. Как доставить девушке больше удовольствия днем. Как доставить максимум удовольствия девушке. Грудные мышцы в домашних условиях. Быстрые домашние упражнения для грудных мышц. Тренировка грудных мышц. Йога для начинающих видео. Качественная йога для беременных. Уроки йоги для начинающих. Народное лечение простата. Главные средства лечения аденомы простаты. Лечение простатита и аденомы простаты.
Діяльність селищної ради
Регламент
Положення про постійні комісії
План роботи
Проекти рішень селищної ради
Порядки денні засідань
Результати поіменного голосування
Рішення селищної ради
Протоколи сесій
Інформація про роботу постійних комісій
Діяльність виконавчого комітету селищної ради
Регламент
План роботи
Рішення виконавчого комітету
Структура та чисельність апарату
Нормативні документи
Розпорядження голови
Звіти селищного голови
Звернення громадян
Графік прийому громадян
Інформація про розгляд звернень громадян
Державні закупівлі
Нормативно-правова база
Річні плани закупівель
Інформація щодо закупівель
Бюджет
2019 рік
2018 рік
2017 рік
2016 рік
Місцеві програми
Селищні програми соціально-економічного розвитку
Звіти про виконання селищних програм
Паспорти бюджетних програм
Звіти про виконання бюджетних програм
Доступ до публічної інформації
Нормативно-правова база
Порядок запиту інформації
Порядок оскарження
Звіти щодо задоволення запитів на інформацію
Адміністративні послуги
Реєстр адміністративних послуг
Стандарти адміністративних послуг
Комунальні підприємства та установи
Комунальне підприємство «Благоустрій»
Контакти комунального підприємства «Благоустрій»
Цілі діяльності комунального підприємства
Квартальна фінансова звітність
Річна фінансова звітність
Аудиторські висновки
Статут
Біографічна довідка керівника
Річні звіти керівника
Структура і розмір винагороди керівника
Рішення селищної ради та виконавчого комітету
Фактори ризику
Відомості про договори
Операції та зобов'язання підприємства
Підприємництво та регуляторна політика
Плани діяльності
Проекти
Аналізи
Звіти
Перелік діючих регуляторних актів
Громадські слухання
Інформація від територіального органу Державної фіскальної служби
Вакансії
Оголошення
Запобігання проявам корупції
Нормативно-правові акти з питань запобігання протидії корупції
Методичні рекомендації з питань запобігання і протидії корупції
Номери телефонів довіри правоохоронних органів
Очищення влади
Нормативна база
Відомості про стан проходження перевірки
Місцеві вибори 2018 року
Матеріали селищної виборчої комісії
Постанови селищної виборчої комісії
Декларації кандидатів на посаду селищного голови
Декларації кандидатів в депутати селищної ради
Перейменування селища та вулиць
Декларації посадових осіб
Я МАЮ ПРАВО!
Місцеві вибори 2019 року
Матеріали селищної виборчої комісії
Постанови селищної виборчої комісії
Декларації кандидатів на посаду селищного голови
Декларації кандидатів в депутати селищної ради

Корисні посилання

01

02

03

08

09

05

06

logo

cropped-logo YMP ministry-1

Баннер

Пологівські, більмацькі та розівські підприємства перерахували 15,5 мільйонів гривень податку на прибуток

За десять місяців підприємства Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплатили до бюджетів усіх рівнів 15,5 мільйонів гривень податку на прибуток. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Із загальної суми надходжень 13,8 мільйона спрямовано до державного бюджету та                1,7 мільйона – до місцевих.

Суб’єкти господарювання, зареєстровані в Пологівському районі протягом січня-жовтня 2019 року сплатили з прибутків 12,7 мільйона до державного та 1,5 мільйона – до місцевого бюджетів, платники Більмацького району – понад мільйон, розівські підприємства – 96,5 тисяч.

Всього на обліку  у Пологівському управлінні перебуває 134 платники податку на прибуток.

Податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою 18 відсотків від бази оподаткування. Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного_ періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Податківці нагадали, що річну податкову звітність з податку на прибуток надають новостворені платники, що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному році та платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

 

Роботодавці Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області перерахували понад 190 мільйонів гривень ЄСВ

Упродовж січня-жовтня 2019 року суб’єкти господарювання Пологівського управління сплати 191,2 мільйона гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Як зазначила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, це на 26,8 мільйона більше порівняно з січнем-жовтнем минулого року.

Лише у жовтні поточного року на соціальні гарантії направлено 20,8 мільйони, що на 2,5 мільйона більше жовтня  2018 року.

Світлана Бруй, звертаючись до роботодавців, наголосила на недопущенні виплат заробітної плати без перерахування до Пенсійного фонду відповідних сум єдиного соціального внеску, а також податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджетів, важливості погашення наявної заборгованості з податкових платежів.

Розяснення законодавства

Надаєте послуги з куріння кальяну - не забудьте придбати ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами

У Пологівському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області розповіли, що при визначенні поняття - тютюнові вироби, необхідно керуватися ст. 1 Закону України                            від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування, а роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин)або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Враховуючи зазначене, суб’єкт господарської діяльності, який надає послуги з куріння кальяну, а також реалізує тютюнові замінники для куріння кальяну, може здійснювати таку діяльність лише за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

Повідомлення про прийняття на роботу працівника – обов’язок роботодавця

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого громадянина

Відповідно до норм Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору та контракту.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Право на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом: перелік документів

Фахівці Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляють.

Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ.

Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Виходячи з норм Закону України від 05 червня 2003 року № 898 – ІV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями, кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору; договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

Таким чином, платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Водночас, згідно до п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Враховуючи зазначене вище, платник податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку за іпотекою має пред’являти до контролюючого органу документи і відомості, пов’язані з правом на отримання такої знижки.

Розмір єдиного внеску при нарахуванні фізичній особі доходу (винагороди) за цивільно-правовими договорами

Фахівці Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформують.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року                      № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

У разi якщо база нарахування ЄВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄВ.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Таким чином, роботодавці нараховують ЄВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.

Зміни в законодавстві: Розширено перелік підприємців, які не можуть бути платниками єдиного податку

20 жовтня 2019 року набрали чинності окремі норми Закону України  від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».  Закон № 129 опубліковано 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200.

Так абзацами третім та четвертим пункту 15 Закону № 129 (набрали чинності 20.10.2019 р.) внесені зміни до підпункту 8 п.п. 291.5.1 ст. 291 Податкового кодексу України, відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання:

-  послуг пошти (крім кур’єрської діяльності),

- послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),

-  послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),

- послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку,

- з послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Отже з 20 жовтня 2019 року не можуть бути платниками єдиного податку 1-3 груп підприємці, які здійснюють вищезазначену діяльність.

Зміни в законодавстві:Заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається за оновленою формою

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 року № 308 затверджено форми заяви:

- про застосування спрощеної системи оподаткування;

- розрахунку доходу за попередній календарний рік;

- запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;

- витягу з реєстру платників єдиного податку.

Наказ МФУ від 20.12.2011 №1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік"  втратив чинність.

Наказ МФУ №308 "Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку" набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в Офіційному віснику України №  81 від 22.10.2019).

Нагадаємо, що за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету підприємець може направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа надійде повідомлення про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації, яке можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Права платника податків: розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;

- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років (крім випадків, передбачених п. 100.9 ст. 100 ПКУ), приймається керівником органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У вищезазначеному випадку, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 млн. грн. та більше, приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зазначена норма передбачена п.п. 20.1.29  ст. 20, п. 100,.2 п. 100.8, 100.9. ст. 100 Податкового кодексу України 

Декларація з туристичного збору за новою формою: як відображати показники?

Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

З метою забезпечення виконання положень щодо змін до Податкового кодексу, наказом МФУ від 08.05.2019 № 186 "Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору" (оприлюдненим в «Офіційному віснику України» № 61 від 13.08.2019), затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору.

Враховуючи необхідність забезпечення платниками туристичного збору норм Кодексу при визначенні податкових зобов'язань з туристичного збору,  Декларація запроваджується для подання за III квартал 2019 року.

У полі «Порядковий №» Декларації №636 (в редакції від 08.05.2019 №186) зазначається номер Декларації арабськими цифрами, починаючи з одиниці, послідовно за порядком зростання кількості поданих з початку року Декларацій.

У полі 2.1 рядка 2 «Податковий період» головної частини Декларації вказується звітний (податковий) період:  – звітний квартал, за який подається Декларація;

Оскільки форма Декларації передбачає подання звітності з туристичного збору за звітний (податковий) період - квартал, то податкові агенти повинні подавати Декларацію щокварталу, показники в якій відображаються окремо за кожний звітний квартал, а не наростаючим підсумком.

Нагадаємо, що податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням:

- щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал,

- або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

Зазначена норма передбачена п.п. 268.7.1, п.п. 268.7.3  ст. 268 Податкового кодексу.

Зміни в законодавстві:

Новації в застосуванні РРО підприємцями - платниками єдиного податку

Законом України від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО платниками єдиного податку.

Закон №129 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих норм (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

До 01.10.2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.

З 01.10.2020 до 01.01.2021 РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 млн.  грн., застосування РРО та/або програмного РРО є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

З 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО зобов’язані застосовувати всі платники єдиного податку 2-4 групи.

Крім того, з 1 січня 2021 року річний ліміт доходу платників єдиного податку другої групи підвищується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн.

Якщо потрібен витяг з реєстру платників єдиного податку, як подати заяву?

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу).

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які виявили бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинні звернутися із запитом про отримання такого витягу до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.

Звертаємо увагу, що форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308, який набув чинності 22 жовтня 2019 року (опублікований в Офіційному віснику України №  81 від 22.10.2019).

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Камеральною перевіркою встановлено заниження податкових зобов’язань. Чи подавати уточнюючу податкову декларацію?

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу).

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджений наказом МФУ від 07.04.2016 № 422.

Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи (КПР), інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДПС грошових зобов’язань, ЄВ, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від’ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до інтегрованої картки платника (ІКП) та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.

Отже, результати камеральної перевірки автоматично відображаються в ІКП та після настання граничного строку сплати (за відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження) сума, що була донарахована податковим органом, є узгодженою.

Тобто, якщо за результатами камеральної перевірки податковим органом встановлено заниження податкових зобов’язань та вручено податкове повідомлення-рішення, то платнику не потрібно подавати уточнюючу податкову звітність за звітний період, що був охоплений такою перевіркою.

Виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг

Суб’єкти господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, зобов’язані подавати до податкового органу Звіт про суми податкових пільг у порядку, передбаченому постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233.

Форма Звіту визначена додатком до «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», який затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233.

Звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається (п. 3 Порядку № 1233).

Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167.

Оскільки формою Звіту про суми податкових пільг, а також Порядком №167 не передбачено механізм подання уточненого звіту і зазначений звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року. При цьому, виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій.

За звітні періоди минулих років суб’єкти господарювання не мають можливості подати Звіти з уточненими показниками.

Нагадаємо, що Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233" внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

Згідно з Постановою №891 суб'єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати їх у податковій звітності.

Зміни в законодавстві:

Новації щодо фінансових санкцій при застосуванні РРО

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.

Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих норм (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

Зокрема, Законом №128 внесені Зміни до ст. 17 до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, щодо відповідальності за порушення цього Закону, а саме: до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;

- невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Фінансові санкції за вищезазначені порушенні у такому розмірі будуть застосовуватись  з 01 жовтня 2020 року.

З 19 квітня 2020 року (дати набрання чинності Закону України від 20.09.2019 №128) до 01 жовтня 2020 року фінансові санкції будуть застосовуються в розмірі:

- 10% вартості товару, проданого з порушеннями - за порушення, вчинене вперше;

- 50% вартості товару, проданого з порушеннями - за кожне наступне порушення.

Також передбачені такі фінансові санкції (застосовуються з 19 квітня 2020 року):

- п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - якщо у випадках, визначених Законом №265, при здійсненні розрахункових операцій суб'єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;

- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;

- п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;

- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого п. 1 ст. 9 Закону №269 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання.

До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (ст. 20 №265/95-ВР (зі змінами)).

У разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян НМДГ. Такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов'язаний відшкодувати їх вартість суб'єкту господарювання (ст. 29 Закону №265/95-ВР (зі змінами)).

Електронні довірчі послуги

На офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua  Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набрав чинність з 01.08.2019.

Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 26.09.2019 № 30 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua.

Клієнти Надавача зможуть отримати електронні довірчі послуги від Надавача на звичайні носії та захищені носії ключової інформації.

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

До місцевих бюджетів Запорізької області надійшло понад 7,7 мільярда гривень

У січні-жовтні мешканці Запорізької області сплатили до місцевих бюджетів 7 мільярдів                 738,6 мільйона гривень податків і зборів (не враховуючи дані великих підприємств, які обліковані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Порівняно з минулим роком скарбниці громад отримали на              1 мільярд 51 мільйон або на 16 відсотків більше.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, більшу частину доходів бюджетів сформували п'ять основних податків. Перш за все, податок на доходи фізичних осіб, якого з початку року надійшло 4 мільярди 776 мільйонів гривень, зростання до аналогічного періоду 2018 року склало 704 мільйони або 17 відсотків.

Суб'єкти підприємництва, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, перерахували       1 мільярд 143 мільйони гривень єдиного податку, що на 123 мільйони або на 12 відсотків більше, ніж торік. Зокрема, СГД-юридичні особи сплатили 146,5 мільйона, СПД-фізичні особи – 724 мільйони, сільськогосподарські товаровиробники – 272 мільйони.

Надходження плати за землю збільшились на 38 мільйонів або на 4 відсотки і за десять місяців склали 967 мільйонів.

Виробники підакцизних товарів сплатили 290 мільйонів гривень акцизного податку, що перевищило минулорічний рівень на 230 мільйонів. Підприємства регіону направили до бюджетів громад 245,5 мільйона гривень податку на прибуток, що майже на 155 мільйонів більше, ніж торік.

Крім того, до скарбниць надійшло 158,7 мільйона гривень рентної плати за використання природних ресурсів та 124 мільйони гривень "екоподатку", що відповідно, на 21 мільйон та 3,6 мільйона більше відрахувань січня-жовтня 2019 року.

Запорізькі банки збільшили сплату податків з депозитних процентів на 1,2 мільйона

Майже 45 мільйонів гривень сплатили з процентів своїх вкладників фінансові установи Запорізького регіону за десять місяців 2019 року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, який підкреслив, що порівняно з минулим роком надходження податку на доходи фізичних осіб зросли на 1,2 мільйона або майже на три відсотки.

Найбільші суми спрямували до державного бюджету суб'єкти господарювання обласного центру – 31,4 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 3,8 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 3,3 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 1,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів –               1,5 мільйона.

Крім того, порівняно з минулорічними показниками на 120 тисяч гривень збільшились середньомісячні відрахування податку – до 4,5 мільйона гривень.

Нагадаємо, банківські установи, кредитні спілки та інші фінансові організації відповідно до норм Податкового кодексу України сплачують з процентів депозитних вкладів податок на доходи фізичних осіб. Ставка складає 18 відсотків. При цьому під час нарахування платежу інформація про суми банківського рахунку, ощадного сертифіката або вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників залишаються конфіденційними.

Підприємства Запорізького регіону спрямували до місцевих бюджетів 245 мільйонів гривень податку на прибуток

За десять місяців запорізькі підприємства зі своїх прибутків сплатили до місцевих бюджетів 245,5 мільйона гривень. Як поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у порівнянні з минулим роком скарбниці громад отримали майже на 155 мільйонів більше.

Зокрема, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя спрямували до міської казни 216,8 мільйона, платники м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів поповнили бюджети на 9,7 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів на 8,3 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 2,2 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – два мільйони, Вільнянського і Новомиколаївського районів – 1,9 мільйона.

Всього у м. Запоріжжя та області податок на прибуток сплачують 870 компаній.

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної форми власності повністю зараховується до бюджетів міст, районів та об'єднаних територіальних громад. Базова ставка податку становить 18 відсотків.

Запорізький бізнес сплатив майже три мільярди гривень ПДВ

У січні-жовтні у Запорізькому регіоні надходження податку на додану вартість склали 2 мільярди 940 мільйонів гривень (не враховуючи дані великих платників, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, запорізький бізнес збільшив сплату ПДВ, порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 361 мільйон або на 14 відсотків.

Зокрема, підприємці та компанії, які працюють у м. Запоріжжя, спрямували до держбюджету 1 мільярд 774 мільйони, що на 300 мільйонів більше, ніж торік. Від суб'єктів господарювання м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів надійшло 221 мільйон, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 219 мільйонів, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 157 мільйонів, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 106 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 99 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів –               94 мільйони, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 87 мільйонів тощо.

Усього на Запоріжжі на податковому обліку перебувають 9678 платників ПДВ-юридичних та 944 фізичні особи-підприємці.

Перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО, - Сергій Верланов

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і Закон України № 128 від 20.09.2019 (далі – Закон). Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. "Спрацьовує" звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону.

"Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця", - зазначив голова ДПС Сергій Верланов.

Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення "розрахункової операції" для цілей згадуваного Закону. "Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати", - уточнив Сергій Верланов.

Надходження від запорізьких підприємств-забруднювачів зросли на 33 мільйони

За десять місяців поточного року від підприємств Запорізького регіону надійшло 252 мільйони гривень екологічного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, сплачена сума на 33 мільйони перевищила рівень аналогічного періоду минулого року.

Зокрема, до державного бюджету спрямовано 128 мільйонів, що на 29,5 мільйона більше, ніж торік, до спецфондів місцевих скарбниць – 124 мільйони, зростання до показників 2018 року склало 3,6 мільйона.

Найбільші суми "екоподатку" забезпечили підприємства і установи, які працюють у м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровському та Великобілозерському районах – 204,6 мільйона, Вільнянському та Новомиколаївському районах – 20,5 мільйона, м. Запоріжжя – 14,3 мільйона, м. Бердянськ, Бердянському та Приморському районах – 3,3 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольському та Веселівському районах – 2,8 мільйона, Пологівському, Більмацькому та Розівському районах – 2,6 мільйона.

На даний час на Запоріжжі нараховується понад 2,5 тисячі компаній, які на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, у водні об'єкти або розміщують відходи. Ставки податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

Запорізьким роботодавцям нагадали основні норми законодавства

Офіційне оформлення працівників та оподаткування трудових виплат – ці питання обговорювалися сьогодні на засіданні круглого столу, який відбувся в Запорізькому міському центрі зайнятості за участю фахівців податкової служби області, ГУ Держпраці регіону, платників податків та соціальних партнерів.

Завідувачка сектору розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Бессонова окреслила основні вимоги законодавства, яких мають дотримуватися роботодавці під час працевлаштування та нарахування зарплат та інших доходів найманим працівникам.

Представникам підприємств і підприємцям нагадали, що рівень заробітних плат повинен бути не меншим за мінімальний, а всі нараховані виплати підлягають оподаткуванню. Крім того, присутнім роз'яснили аспекти справляння єдиного соціального внеску, військового збору, податку на доходи фізичних осіб, реалізації податкової соціальної пільги.

Податківці зауважили, що за використання нелегальної праці, "конвертні" розрахунки зі співробітниками передбачені значні фінансові санкції.

Під час круглого столу роботодавці отримали практичні поради та відповіді на запитання щодо застосування деяких норм податкового законодавства.

Додаткова інформація та роз'яснення з цих та інших питань оподаткування розміщені на сайті податкової служби Запорізької області та на сторінці у соцмережі Facebook.

Пологівські, більмацькі та розівські суб’єкти господарювання  сплатили понад 99 мільйонів гривень ПДВ

У січні-жовтні цього року платники податків Пологівського, Більмацького та Розівського районів спрямували до державного бюджету   99,4 мільйона гривень податку на додану вартість. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Вона зазначила, що податок на додану вартість – один із бюджетоутворюючих платежів та займає лідируючу позицію у надходженнях державного бюджету – за десять місяців його частка склала 45 відсотків.

Зокрема, суб’єкти господарювання-юридичні особи забезпечили 96,3 мільйона, від СПД-фізичних осіб надійшло 3,1 мільйона.

Найбільші суми ПДВ надійшли від компаній і підприємців, чия діяльність зосереджена у Пологівському районі - 53,8 мільйона, у Більмацькому і Розівському районах сплачено, відповідно, 30,9 та 14,7 мільйона.

Наразі у Пологівському управлінні зареєстровано 207 юридичних та 42 фізичні-особи –платники податку на додану вартість.

Місцеві бюджети Пологівського, Більмацького та Розівського районів отримали понад 400 тисяч гривень «авто податку»

За січень-жовтень 2019 року до місцевих бюджетів Пологівського, Більмацького та Розівського районів сплачено 415,5 тисяч гривень транспортного податку.  Як повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй, із загальної суми 379,0 тисяч надійшло від юридичних осіб та 36,6 тисячі – від фізичних осіб.

Найбільші відрахування «автоподатку» забезпечили власники автомобілів Пологівського району – 258,0 тисяч, до скарбниці Більмацького району перераховано                 151,2  тисячі, Розівського району – 6,3 тисяч гривень.

Фахівці Пологівського управління нагадують, що транспортний податок входить до складу податку на майно. Об’єктом оподаткування  транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2019 році – понад  1,56 млн. гривень).

Ставка транспортного податку становить 25 тисяч гривень на рік за кожний легковий автомобіль.

Розяснення законодавства

До уваги платників !

З 01  листопада  2019 року

набирає чинності  Наказ МФУ від 11.02.2019 року №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені»  у зв’язку з чим звертаємо увагу, що змінились вимоги до інформації, що  зазначає платник у заяві  про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені  ( крім ЄСВ).

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

на поточний рахунок платника податку в установі банку;

на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;

у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

До заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС у паперовому вигляді та в електронній формі  за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації електронних довірчих послуг   у приватній частині Cервісу «Електронний кабінет» через «Єдине вікно подання електронної звітності».

Зразки заяви розміщені в Центрі обслуговування податків

Інформація щодо рахунків для сплати податків і зборів та ЄСВ розміщений на сайті ДПС України за посиланням http://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

До уваги платників податків!

Заява на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені: що обов’язково зазначається?

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Податкового кодексу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Наказом МФУ від 11.02.2019 №60 "Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені" визначено порядок подання заяви на повернення цих сум, який  вступає в дію 01.11.2019 року.

Так, платник податків у заяві обов'язково зазначає:

- назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

- суму;

- дату сплати;

- реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);

- напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються.

- додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платнику податків необхідно подати заяву у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

З 01 листопада 2019 року платники податків можуть подавати заяви про повернення у приватній частині Сервісу "Електронний кабінет" через "Єдине вікно подання електронної звітності".

Створення та подання фінансової звітності можливо за допомогою Електронного кабінету

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2  ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України                          від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557).

Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник, зокрема, створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Для платників податків, які відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на вебпорталі ДПС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність». У рубриці «Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами.

При створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S».

Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/).

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету в розділі «Допомога» розміщено допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову.

При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. В наступному вікні обирає «стан документа» (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Платникам єдиного податку 1 групи РРО не потрібні. Для решти представників мікробізнесу будуть безкоштовні програмні РРО від ДПС

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати зміни до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг (закон № 128-IX від 20.09.2019) та зміни до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг (закон № 129-IX від 20.09.2019).

Закон № 128-IX відкрив можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому в п.2 пп.11 Закону прямо записано, що «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання». Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її обслуговування.

Також звертаємо увагу платників, що дія згадуваних законів не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. Це означає, що вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.

Суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Ставки земельного податку з урахуванням п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах ставок, визначених ст. 274 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено).

Згідно із п. 274.1 ст. 274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).

Ставка земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі, зокрема, не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).

Нормами ПКУ не передбачено ставок земельного податку за площі, що надаються в оренду на неповний робочий день (кілька годин на тиждень або день).

Отже, суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах.

Наявність податкового боргу є підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації фізичної особи - підприємця платником єдиного податку

Пологівське управління нагадує, що починаючи з 01.01.2017 згідно пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не  можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили.

Таким чином, однією з підстав для контролюючих органів при прийнятті рішення про відмову у реєстрації фізичної особи - підприємця платником єдиного податку є наявність у такого платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов'язання, в тому числі, які не пов'язані із здійсненням господарської діяльності.

Водночас, повідомляємо, що  контролюючий орган може анулювати реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку за своїм рішенням у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України).

Таке виключення з Реєстру платників єдиного податку здійснюється в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Інформацію про наявність податкового боргу можна отримати за допомогою електронних сервісів ДПС України, які розташовані на головній сторінці веб-порталу ДПС або в «Електронному кабінеті», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua.

Оновлення інформації на веб-порталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (зокрема, про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Кому надано право повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим;

Для початку використання нового передового сервісу необхідно завантажити та встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення "ІІТ Користувач ЦСК-1".

Клієнти Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС можуть переглянути Відеоінструкцію по повторному (дистанційному) формуванню сертифікатів за електронним запитом.

Також детальний опис по роботі нового сервісу, та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.

Надання платником ПДВ фінансової допомоги. Чи нараховувати податкове зобов’язання?

Оскільки операція з надання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не визначається як операція з постачання товарів/послуг, то на таку операцію ПДВ не нараховується.

Відповідно до п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 ст 14 ПКУ).

Оскільки операція з надання/отримання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Електронні сервіси ДПС

ПДВ: інформація про залишок коштів на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ

В приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник ПДВ має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.

За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у системі електронного адміністрування ПДВ, в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.

Також на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати:

- через Електронний кабінет/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій»,

- а також шляхом подання, за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Підстави відмови у видачі кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів

Рішення про відмову у наданні кваліфікованих сертифікатів електронного підпису чи печатки адміністратор реєстрації приймає у разі:

– відсутності документів, необхідних для ідентифікації та реєстрації;

– відсутності у заявника/відповідальної особи документів, які засвідчують її особу та повноваження;

– подання неналежно засвідчених копій документів;

– подання документів/копій документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення, написи олівцем або мають пошкодження, внаслідок чого їх текст (фото) неможливо прочитати (розпізнати);

– невідповідності даних, що визначені в поданих документах, фактичним даним заявника;

– ненадання контактного номеру телефону та діючої електронної адреси;

– ненадання запитів на формування кваліфікованих сертифікатів заявником або відповідальною особою (для установ);

– відсутності захищених носіїв особистих ключів для генерації особистих ключів у заявника на момент реєстрації;

– з інших обґрунтованих підстав.

У разі відмови в реєстрації, на вимогу заявника, один примірник реєстраційної картки з додатками та позначкою адміністратора реєстрації про відмову із зазначенням підстав повертається заявнику, а другий з такою ж позначкою залишається у ВПР. Додатково, адміністратор реєстрації може долучити копію документу, на підставі якого було відмовлено у реєстрації

Зазначена норма передбачена п. 5.3 Витягу з Регламенту роботи

Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг

Інформаційно-довідкового департаменту ДПС  (http://acskidd.gov.ua/reglament).

Які дії у разі втрати особистого ключа або пароля до нього?

Особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки має жорстко визначену назву – «Key-6.dat». Пароль до кваліфікованого електронного підпису чи печатки відновленню не підлягає, оскільки він відомий тільки користувачу.

У разі втрати, пошкодження особистого ключа чи втрати паролю до нього, необхідно звернутись до представництва Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДФС, в якому  було отримано електронні довірчі послуги (ЕДП).

При цьому необхідно подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів для отримання нових кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа.

Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС за посиланням http://acskidd.gov.ua/blokuvannya.

Отримання електронних довірчих послуг

На офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua  Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набрав чинність з 01.08.2019.

Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 26.09.2019 № 30 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua.

Клієнти Надавача зможуть отримати електронні довірчі послуги від Надавача на звичайні носії та захищені носії ключової інформації.

Право платників податків на розстрочення та відстрочення податкового боргу

Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу).

Податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (п.п. 20.1.29  ст. 20 ПКУ).

Підставою для розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається КМУ, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення/відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4, п.100.5 ст. 100 ПКУ).

Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Отже, податкові органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Крім того, відповідно до п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово (до 01 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення сплати ПДВ на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених ПКУ, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за визначеними у п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.

Зміни в законодавстві:

За порушення порядку реєстрації акцизних накладних, складених з 1 липня по 30 листопада 2019 року, штрафи  не застосовуються

Законом України від 20.09.2019 № 129-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг" (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200)  внесено, зокрема, зміни до п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ Податкового кодексу, щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та реєстрації акцизних складів.

Так, норми п. 120-2.1 – 120-2.3 ст. 120-2 Податкового кодексу не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов'язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.

Тобто штрафи за порушення порядку реєстрації акцизних накладних і розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ст. 120-2 ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних / розрахунків коригування, які платник зобов'язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.

Крім того, Законом  від 20.09.2019  № 129-IX визначено, що штрафи за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу (п. 128-1.2 ст. 128-1 ПКУ) застосовуються з 1 жовтня 2019 року.

Штрафи за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п. 128-1.3 ст. 128-1 ПКУ) застосовуються  з 1 січня 2020 року.

Зміни в законодавстві:

З 1 січня 2021 року запроваджується подання єдиної звітності з єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб

В офіційному виданні «Голос України» 25.09.2019 № 183 опубліковані:

- Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб" від 19.09.2019 N 115-IX;

- Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб"  від 19.09.2019  № 116-IX.

Закони № 115 та 116  набирають чинності з 1 січня 2021 року. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2021 року привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цими Законами.

Змінами передбачено, що:

- платник єдиного внеску має право подавати звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України;

- платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені Податковим кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу;

- фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 статті 49 цього Податкового кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону;

- платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників;

- платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує:

Податкові борги запорізьких платників скоротилися на 121 мільйон

За три квартали цього року податкова заборгованість у Запорізькій області зменшилась на 121 мільйон. Зокрема, до державного бюджету надійшло понад 67 мільйонів, до місцевих скарбниць – майже 54 мільйони.

У результаті заходів, що вживалися відповідно до вимог Податкового кодексу України, значні суми надійшли від продажу майна, яке знаходилось у податковій заставі – майже 11 мільйонів. З рахунків боржників стягнуто платіжними вимогами та вилучено коштів на суму 6,3 мільйона, від реалізації дебіторської заборгованості до бюджету спрямовано 1 мільйон, від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, скарбниці отримали 5,6 мільйона, за рахунок розстрочення податкового боргу – 2,7 мільйона.

З початку року списано безнадійний податковий борг у сумі 495 мільйонів, 445 мільйонів з яких – у зв'язку з ліквідацією боржників-банкрутів.

До судових органів направлено 127 позовів про стягнення недоїмки на суму 644 мільйони. На даний час суди задовольнили 40 з них на суму 146,3 мільйона.

Станом на 1 жовтня заборгованість з ЄСВ у регіоні склала 520 мільйонів гривень. Упродовж січня-вересня погашено 91,4 мільйона, у тому числі, через органи державної виконавчої служби – 26,4 мільйона.

Нагадуємо, інформація щодо платників, які мають податкові борги, розміщена на вебпорталі ДПС України: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html.

Щомісяця запоріжці отримують у податковій понад 3,5 тисячі електронних ключів

У січні-жовтні податкова служба Запорізької області видала представникам бізнесу і громадянам 35,6 тисячі кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, з початку року клієнтами пунктів обслуговування стали 13,5 тисячі платників.

Руслан Рачинський зазначив, що кожного місяця за електронними довірчими послугами до запорізьких податківців звертаються щонайменше 1,3 тисячі відвідувачів, які отримують понад 3,5 тисячі електронних ключів.

За допомогою кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів запоріжці можуть отримувати онлайн послуги від держави. Зокрема, у приватній частині Електронного кабінету платника, вхід до якого здійснюється за допомогою електронних ключів, реалізовані десятки сервісів – від отримання довідки про доходи і листування з ДПС – до ведення звітності і користування реєстрами. Крім того, в Електронному кабінеті запроваджено Експериментальний  проект РРО, що надає можливість протестувати систему експлуатації новітніх моделей касової техніки, а також інші послуги.

Нагадуємо, платники можуть самостійно формувати сертифікати. Докладніше – за посиланням: https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.

На Запоріжжі 58 підприємств погасили зарплатні борги

З початку року 58 запорізьких підприємств повністю або частково виплатили своїм працівникам заборгованість із заробітних плат. Завдяки цьому до бюджетів і соціальних фондів надійшло                         25,7 мільйона гривень, зокрема, 8,2 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 17,3 мільйона гривень єдиного соціального внеску. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

На даний час борги суб'єктів господарювання складають майже 102 мільйони. Із працедавцями проводиться роз'яснювальна робота, зокрема, у ході засідань обласної та районних комісій за участю представників податкової служби, місцевих органів виконавчої влади.

Серед найбільших компаній, які розрахувалися зі своїми співробітниками – підприємства, які спеціалізуються на ремонті і обслуговуванні автодоріг, автомобільному господарстві, водопостачанні та виробництві обладнання. Після погашення ними майже 14 мільйонів гривень зарплатних боргів до бюджетів спрямовано 6,3 мільйона гривень податку на доходи фізосіб та єдиного соцвнеску.

Платниками податків Пологівського управління з початку року сплачено понад 170 мільйонів гривень ЄСВ

Впродовж дев’яти місяців 2019 року роботодавці та підприємництва Пологівського, Більмацького та Розівського  районів сплатили до бюджету 170,4 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 24,3 млн грн більше порівняно з січнем-вереснем минулого року. Про це повідомила начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй.

Зокрема, у вересні поточного року надходження склали 19,7 мільйона, що на                        16,6 відсотка більше, ніж у вересні 2018 року.

Пологівське управління нагадує бізнесу, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.

Крім того, у разі несплати роботодавцем єдиного внеску, найманому працівникові такі періоди не зараховуються до страхового стажу.

Пологівські, більмацькі та розівські підприємці сплатили  майже 38 мільйонів гривень єдиного податку

З початку року пологівські, більмацькі та розівські суб'єкти господарювання, які використовують спрощену систему оподаткування, сплатили до місцевої казни                          37,9 мільйонів гривень єдиного податку. Начальниця Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Світлана Бруй відзначила, що порівняно з минулорічними показниками надходження збільшились майже на 200 тисяч.

Зокрема, фізичні особи-платники єдиного податку перерахували 14,7 мільйона, від юридичних осіб-"спрощенців" надійшло 1,6 мільйона, від сільгоспвиробників –                           21,6 мільйона гривень.

– Єдиний податок – важливе джерело наповнення місцевої скарбниці. Питома вага цього податку в місцевих скарбницях з початку року склала майже 13 відсотків, – підкреслила керівник Пологівського управління.

Розяснення законодавства

Сплачуйте податкові платежі та єдиний соціальний внесок на нові рахунки

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує про заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше  14 цифрових символів.

Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами здійснено Казначейством з 1 жовтня 2019 року.

Таким чином, починаючи з 1 жовтня 2019 року змінились реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Також звертаємо увагу платників що відповідно змінились і рахунки для зарахування Єдиного соціального внеску.

Із переліком оновлених рахунків можна ознайомитися на субсайті ГУ ДПС у Запорізькій області за посиланням  http://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Платники акцизу вперше подають нову декларацію не пізніше 21 жовтня                  2019 року за звітний період – вересень 2019 року

У Пологівському управлінні наголошують,  Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 774/33745 (далі – Наказ № 189), внесено зміни до форми податкової декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14.

Згідно з частиною другою п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказ № 189 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 09.08.2019 (опубліковано в офіційному виданні Офіційний вісник України 09.08.2019 № 60).

Крім того п. 49.20 ст. 49 Кодексу передбачено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відтак, враховуючи викладене, платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених Наказом № 189, не пізніше                 21 жовтня 2019 року за звітний період – вересень 2019 року.

У разі відмови в третьому кварталі від «спрощенки» необхідно подати декларацію не пізніше 11 листопада 2019 року

Який строк подання податкової декларації платника ЄП - ФОП платником ЄП першої або другої групи, який відмовляється від спрощеної системи оподаткування протягом року?

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Підпунктом 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п.291.4 ст.291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Отже, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку першої або другої групи, який відмовляється від спрощеної системи оподаткування протягом року, зобов’язаний подати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за податковий (звітний) квартал, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

З 1 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно - правового характеру» та  «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця»;

Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) з доходів, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Кодексу та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку.

У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів,  отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Кодексу визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Пологівські податківці інформують «непрацюючих» підприємців - боржників зі сплати ЄСВ

Пологівське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що згідно Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ФО – підприємці на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, починаючи з 01.01.2017 р. зобов’язані нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування (далі - ЄСВ) у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок у розрахунку на місяць  навіть якщо вони  не отримують дохід від підприємницької діяльності. Мінімальна сума ЄСВ у 2019 році становить 918,06 грн (4 173 грн (розмір мінімальної заробітної плати) х 22 %).

На початок жовтня 2019 року обліковується значна кількість самозайнятих осіб та ФО - підприємців, які фактично не здійснюють будь-якої підприємницької діяльності і не отримують доходу, але досі не ініціювали процедуру держреєстрації припинення підприємницької діяльності чи зняття з обліку, як самозайнятих осіб. Тобто їм нараховується ЄСВ та відповідно  будуть нараховані штрафні санкції і пеня за несплату ЄСВ – наголошують пологівські податківці.

Податківці звертають увагу усіх боржників на те, що чинним законодавством (ст.25 Закону №2464), передбачено наступну відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного внеску:

на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу;

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

за донарахування ДПС або платникомсвоєчасно не нарахованого ЄСВ накладаєтьсяштраф у розмірі 10 відсотківзазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого ЄСВ;

заненалежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від 8 до 15неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(від136грн. до255 грн);

за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату сумиєдиного внескуодночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ(авансових платежів), накладаєтьсяштраф у розмірі 10 відсотківтаких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Платникам, у якого виник борг, податківці надсилають вимогу про сплату недоїмки. Якщо платник ЄСВ непровів оплату згідно вимоги ДПС протягом десяти календарних днів, а також не повідомив ДПС про його оскарження, вимога  на стягнення передаєтьсядо органів Державної виконавчої служби.

 Слід зазначити, що розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено, а  заборгованість не підлягає списаннюСтрок давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується(частина 16 ст. 25 Закону №2464). 

Це означає, що ДПС може донарахувати суми ЄСВ, застосувати штрафні санкції за порушення порядку нарахування та сплати внеску, стягнути заборгованість та штрафні санкції за весь період підприємницької діяльності платника, починаючи з дати його взяття на облік як платника єдиного внеску. Але це також означає, що і платник єдиного внеску має можливість самостійно виправити помилки за звітний період будь-якої давності та доплатити єдиний внесок з врахуванням передбачених при такому донарахуванні штрафних санкцій (див. п.5).

Щоб дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску можна особисто звернутися до ДПС з відповідною письмовою заявою, або безпосередньо переглянути інформаціющодозаборгованості зі сплати єдиного внеску в «Електронному кабінеті платника», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом».

ВАЖЛИВО:

Якщо ФО - приватний підприємець фактично припинив свою діяльність, але обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то з метою запобігання нарощування боргів зі сплати ЄВС, йому необхідно звернутися до Державного реєстратора для проведення юридичної процедури припинення ФОП.

З питань заборгованості з ЄСВ звертатись Пологівського управління ГУ ДПС у Запорізькій області, за адресою: м. Пологи, вул. І.Черерка,9 або за тел. (06165)23939.

Підприємство виключене з реєстру платників ПДВ. Якщо виявлено помилку в декларації, чи можливо подати уточнюючий розрахунок?

Оскільки суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок для виправлення помилок у раніше поданих ним податкових деклараціях за період, у якому він був платником ПДВ, подати неможливо.

Як визначено п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу, податкова декларація – це, зокрема, документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається тільки на платника ПДВ.

Податок на доходи фізичних осіб: як оподатковувати премію працівнику, нараховану за попередній період?

Премії, які нараховуються працівнику у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати і підлягають оподаткуванню за ставкою 18% у тому місяці, в якому здійснено нарахування.

Як визначено п.п. 14.1.48  ст. 14 Податкового кодексу, заробітна плата це - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (п.п. 168.1.1 ст. 168 ПКУ).

Доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій відносяться до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (п.п. 1.6.2 Інструкції №5).

Отже, премії, які нараховуються у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

Подана уточнююча декларація: чи нараховувати пеню, якщо з цього податку є переплата?

Пеня нараховується на занижену суму податкового зобов’язання при самостійному виправленні помилок у разі подання уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), незалежно від того, що у платника  з відповідного податку є переплата.

Відповідно до 54.1 ст. 54 Податкового кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

На суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абз. другий п. 129.4 ст.129 ПКУ).

Якщо на дату проведення нарахування грошових зобов’язань при самостійному виправленні помилок після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ст. 39 ПКУ), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, при поданні уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень грошового зобов’язання у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), незалежно від того, що у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов’язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Підприємством – платником єдиного податку 3-ї групи отримано поворотну фінансову допомогу. Чи оподатковувати таку суму?

Доходом юридичної особи платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу).

При цьому, до складу доходу платників єдиного податку 3-ї групи не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Отже, платник єдиного податку 3-ї групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Якщо така допомога не повертається протягом 12 календарних місяців, то її сума включається до складу доходу наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Земельний податок: фізична особа передає земельну ділянку в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи. Особливості оподаткування.

Фізичні особи - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі звільняються від сплати земельного податку за умови передачі таких ділянок в оренду платнику єдиного податку четвертої групи, але тільки земель сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду.

Як визначено п.п. 14.1.72 ст. 14 Податкового кодексу, земельний податок – це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Водночас статтею 281 ПКУ передбачені пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

Так, від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (пункт 281.3 статті 283 ПКУ).

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 1.1 ст. 292 ПКУ).

Отже, громадяни - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі звільняються від сплати земельного податку тільки за землі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, які передані в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи.

Анульовано реєстрацію платника ПДВ: визнання умовного постачання товарів/послуг

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах.

Податкові зобов’язання з ПДВ розраховуються виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону).

Якщо на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, то необхідно не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

При цьому, для повторної реєстрації платником ПДВ з метою визначення обсягу оподатковуваних операцій, що встановлений для такої реєстрації, не враховуються обсяги з умовного постачання товарів та необоротних активів.

Зазначена норма передбачена п.184.7 ст.184 Податкового кодексу.

Відповідальність за несвоєчасну сплату авансового внеску підприємцем - платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп

Несплата платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп авансових внесків єдиного податку тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної таким платником та нарахування пені.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Несплата (неперерахування) платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені Податковим  кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної таким платником (п. 122.1 ст. 122 ПКУ).

У разі несвоєчасної сплати єдиного податку підприємцями 1-ї та 2-ї груп контролюючим органом нараховується пеня.

У зв’язку з розірванням договору підприємству – платнику єдиного податку  повернуто аванс. Особливості формування доходу.

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, то необхідно включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6  ст. 292 Податкового кодексу України.

Комунальне підприємство виплачує частину чистого прибутку. Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток

Оскільки базовим податковим періодом для сплати частини чистого прибутку (доходу) є календарний квартал, а розрахунок авансового внеску здійснюється виходячи з об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.

Але якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал подана декларація з податку на прибуток за такий рік та погашені зобов’язання, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3, тобто пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку.  

Як визначено п.п. 57.1 прим. 1.2  ст. 57 Податкового кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (крім певних випадків).

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тобто базовим податковим (звітним) періодом є календарний квартал (п. 2 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 № 138).

Отже, для комунального підприємства, що сплачує частину чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року, авансовий внесок розраховується зі всієї суми, що підлягає виплаті. Якщо при сплаті частини чистого прибутку за IV квартал подана декларація з податку на прибуток за рік та погашені зобов’язання, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку за IV квартал, над  об’єктом оподаткування податком на прибуток за такий рік пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку.

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ: штрафи за неподання реєстраційної заяви

Під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн., повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.

Отже, у  разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається до фіскального органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше перевищено граничний обсяг оподатковуваних операцій.

Якщо така особа не подала до фіскального органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, фіскальний орган самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначає суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосовує штраф у розмірі 25% (50% - при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.

Зазначена норма визначена ст. 123; п. 181.1 ст. 181; п. 183.2 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.

ГУ ДПС у Запорізькій області інформує

Підприємства Запорізької області спрямували до бюджетів громад майже чверть мільярда гривень

Від підприємств, організацій та установ місцеві бюджети Запорізької області за дев'ять місяців отримали 242 мільйони гривень податку на прибуток. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, сплачена сума перевищила минулорічну на 173 відсотка. Додатково скарбниці громад отримали 153,6 мільйона.

З початку року частина податку на прибуток у загальних доходах бюджету склала 3,5 відсотка.

За три квартали найбільші надходження забезпечили компанії м. Запоріжжя – майже 214 мільйонів, 9,5 мільйона перерахували до бюджетів бердянські і приморські платники, 8 мільйонів – мелітопольські та веселівські, 2,2 мільйона – токмацькі та чернігівські, два мільйони – василівські та михайлівські, близько двох мільйонів – вільнянські та новомиколаївські.

Станом на початок жовтня на території регіону зареєстровано 870 суб'єктів господарювання, які сплачують податок зі своїх прибутків.

Зазначимо, податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних. Десять відсотків цього платежу залишаються у розпорядженні місцевих рад. Крім того, до бюджетів громад зараховуються 100 відсотків сплаченого податку підприємствами комунальної форми власності.

Кожного місяця запоріжці забезпечують до бюджету понад 50 мільйонів гривень військового збору

За три квартали запорізькі платники податків спрямували до бюджету 457 мільйонів гривень військового збору (без даних великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, порівняно з минулим роком надходження зросли на 18 відсотків або на 69 мільйонів.

Керівник податкової служби регіону зазначив, що запоріжці збільшили щомісячну сплату майже на 8 мільйонів – із 43 мільйонів у минулому до 50,8 мільйона у поточному році.

З початку року суб'єкти господарювання та жителі м. Запоріжжя перерахували до державної скарбниці 237 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 57 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 41,4 мільйона, підприємства і підприємці м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів забезпечили 33 мільйони, Вільнянського, Новомиколаївського районів – 21 мільйон, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 16 мільйонів тощо.

Всього на Запоріжжі нараховується майже 68 тисяч платників військового збору. Нагадаємо, цей платіж утримується з доходів фізичних осіб, які підлягають оподаткуванню. Зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

За забруднення довкілля запорізькі підприємства сплатили чверть мільярда

За дев'ять місяців року до бюджетів усіх рівнів надійшло 250 мільйонів гривень екологічного податку, в тому числі до державного – 127 мільйонів, до місцевих – 123 мільйони (без показників великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС).

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у порівнянні з відповідним періодом 2018 року підприємства збільшили відрахування майже на 33 мільйони, зокрема, до держбюджету – на 29,3 мільйона або на 30 відсотків, до місцевих скарбниць – на 3,5 мільйона або на 3 відсотки.

Найбільші платежі забезпечили підприємства м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 204 мільйони 596 тисяч гривень, від платників Вільнянського та Новомиколаївського районів надійшло 20,5 мільйона, м. Запоріжжя – 13,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже три мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 2,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,5 мільйона.

Всього в регіоні нараховується 2,5 тисячі підприємств, що здійснюють забруднюючі викиди у довкілля.